Школа виконує не тільки навчально-виховні функції, але й сприяє нормальній соціалізації дітей, їх повноцінному розвитку, компенсує й виправляє недоліки виховання та розвитку, забезпечує правову й психологічну захищеність вихованців.

В школі-інтернаті № 3 навчається особливий контингент дітей. Кожен із наших учнів – це великий біль у маленький дитині, сума невирішених проблем і розчарувань.

Своїм призначенням школа-інтернат зорієнтована на максимальний розвиток соціально-адаптаційних можливостей дитини, її практичну підготовку до основних сфер життя суспільства. Весь навчально-виховний процес в школі-інтернаті має соціально-адаптаційну спрямованість. Наші завдання – скоригувати недоліки сімейного виховання, захистити дитину від сімейного неблагополуччя, життєвих незгод, конфліктів, самотності, запобігти педагогічній занедбаленості, важковиховуваності, урегулювати питання, що торкаються інтересів дитини. Соціалізувати дитину – це насамперед навчити її жити в злагоді із собою та навколишнім світом.

Важливіше за все для дітей школи–інтернату – психологічний комфорт, почуття захищеності, оберігання від будь-якого насильства, принижень і знущань.

Створення психологічного комфорту, подолання негативних переживань у дітей -  одна з умов розвитку особистості. У наших дітей загострена потреба в увазі та доброзичливості, у людяному теплі, пестощах, захищеності, позитивних емоційних контактах. Усе це накладає на нас завдання створити позитивний емоційний фон для повноцінного фізичного та психічного розвитку вихованців. Для цього підхід до дитини здійснюється з оптимістичних гуманістичних позицій, віри в його сили, можливості, бажання розуміти, підтримати й захистити її. Створення позитивного емоційного фону, умов емоційного благополуччя забезпечується високим рівнем емоційного комфорту дитини у повсякденному житті, спілкуванням з однолітками та дорослими, емоційно насиченними подіями, стабільністю колективу, індивідуальним підходом.

Протягом певного часу в школі склалися родинні стосунки між усіма учасниками навчально–виховного процесу, дух родиного середовища. Тому визріла ідея створення моделі школи – родини. Основна місія школи–родини – будувати навчання й виховання на уявних позитивних стандартах майбутнього. Основна мета школи-родини – соціальне виховання, становлення соціально дорослої особистості, а саме  формування соціально зрілої, компетентної, творчої особистості, готової до реалізації своїх здібностей і можливостей у різних сферах життєдіяльності. В основу концепції школи–родини покладено ідею особистісно – соціального виховання, головними механізмами якої є, по – перше , персоналізовані (особистісні) і, по – друге, соціально зорієнтовані взаємини, які представляють колектив як гуманне організоване співтовариство. Ефективне виховання здійснюється в особливому співтоваристві – колективі-родині. Колектив–родина виступає як «поле» для розвитку у вихованців досвіду «бути особистістю», створює сприятливі умови як для індивідуального розвитку кожного члена родини,  так і для його соціалізації.

Все, що відбувається в школі-родині, підлегло інтересам дитини з її потребами і її цілями. Дитина реально стає об'єктом, суб'єктом, центром, метою й головною цінністю навчально-виховного процесу. Чудова за своєю ємністю й гуманістичною спрямованостю фраза "Тут сонце світить кожному" - стала основою філософії нашої школи.

В школі педагоги створили всі необхідні умови для реалізації права на навчання дітей з різними здатностями й різним ступенем засвоєння навчального матеріалу, відпрацьована досить ефективна система роботи з соціалізації, адаптації дітей, яка вдосконалює, розвиває дитину.

Для багатьох дітей інтернат став рідною домівкою, де вони вчаться, працюють, змістовно проводять дозвілля. Анонімні міні-твори вихованців «Я в інтернаті» показують, що заклад став для когось із дітей другою домівкою, для когось – єдиною.

                              Загальні відомості про школу